Переді мною чистий аркуш паперу ( копютерний екран ) а голові хаос думок.... Про ЩО написати ?, ЯК висловити свої думки?, та розумію для того ,щоб почати будь-яку справу потрібно зробити перший крок, іншими словами наважитися.
Альберт Ейнштейн сказав гарні слова “Є десятеро людей, упевнених, що цього бути не може. І вони напевне, знають це. Потім приходить один, хто цього не знає... от він і робить відкриття”
У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою складовою особистого щастя і професійного успіху. Творчі люди постійно йдуть уперед у роботі — відкривають підприємства, щось вигадують, будують, живуть повноцінним життям, зустрічаються з цікавими людьми, мандрують, стають лідерами в компаніях, бо знають, як вирішувати проблеми і як заряджати енергією інших.
На жаль, більшість людей упевнена, що здатність творити — вроджена і її не можна розвинути. А згадаймо своє дитинство,- як велика коробка, перетворюється на будиночок, випадково створену незвичайну фігуру зі снігу... а ще - пластилін, із якого ми з натхненням Родена або Мікеланджело ліпили черв'яка... Згадали своє захоплення життям і бажання експериментувати, грати?!!! З роками всі ми приходимо до одного результату: наш творчий рівень помітно знижується — нам стає нецікаво лазити по деревах, будувати замки з піску, мріяти.
Іронія долі в тому, що кожен із нас — природжений художник, поет, музикант, експериментатор, але вже з першого класу дітей змушують стримувати свої бажання, змушують підкорятися багатьом правилам, зубрити, учити, іноді не замислюючись, навіщо.
Згадаймо розмаїття барв фломастерів, олівців, фарб, якими ми користувалися в дитячому садочку. У доросле життя вступаємо з одноразовою ручкою в кишені. Усі кольори переходять до синього, як і наші творчі здібності чи таланти.
Так, уже навіть у старших класах на творчість чи прояв таланту дивляться як на щось другорядне, «дитяче», на що вже бракує і часу, і сили, бо все це витрачається на вирішення проблем . А тим часом творчі здібності атрофуються, як нетреновані м'язи...
Що ж підтримує вогонь творчості?,роздмухує іскру таланту? Передусім — цікавість. Діти запитують про все, і на все мають відповідь. У дорослих цікавість або змінюється на скромність («Я ніколи не зможу цього зробити...»), або виправдовується браком часу («Хотів би я навчитися робити це, але немає часу, а втім, — дружина непогано робить це...»)... ще краще це назвати лінощами. ( та не про це мова )
Результатом нашої ( маю надію !!!) спільної діяльності з усіма кого зацікавить мій блог буде , знайомство з прекрасним , зі світом краси, фантазії, творчості, різноманітних талантів тих людей які живуть поруч з нами,адже кожна людина має купу нерозкритих талантів і їх розкрити можна тільки тоді коли вона сама вчиться і ділиться своїми знанями з іншими .
“Якщо ви мрієте про щось - значить ви можете це здійснити. Волт Дісней ” - саме ця думка є одним з основних принципів мого блогу , а ще велике бажання розповісти ВСІМ про ДУЖЕ-ДУЖЕ цікаві речі.
До зустрічі, чекаю ваших питань та пропозицій.

7 коментарів:
«Хотів би я навчитися робити це, але немає часу, а втім, — дружина непогано робить це...»
Правдива фраза!))))
А ще Вова зі Львова співає:
"Став таким як більшість, упередженим і цинічним,
Не достатньо впевненим, зате занадто прагматичним,
Працюєш на роботі що ні грошей ні задоволення не приносить,
Хоча ніхто тебе не змушує, ніхто крім тебе не просить..."
Кожне слово Вашої статті ніби стосується саме мене. Всі ми це розуміємо, але тільки одиниці наважуються це змінити.
Якщо ви мрієте про щось - значить ви можете це здійснити-дуже вдало вибране гасло.Успіхів вам
У всіх цих словах я з Вами згідна...
А й справді, ми часто самі перечимо своїм можливостям. Часто переслідує страх в тім, що " Я не маю часу.... мені не вистарчить часу!!!". Та не задумуємось над іншим : " Усе в моїх руках !"
Ви молодець.
Успіхів вам у всіх ваших проектах
Ви самі талант п.Оксано і ваші вихованці мають у кого повчитися. Найбільше щастя в житті - це впевненість у тому, що вас люблять, люблять заради вас самих. Тому любіть ваших дітей, пишайтеся ними , ДОПОМАГАЙТЕ СПРАВИТИСЯ З ТРУДНОЩАМИ. ТВОРІТЬ ДАЛІ.
Чудовий перший пост! Віват! Висока планка.
Дуже хочеться читати ваш блог і надалі. Будь ласка, не опускайте рук та тримайте поставлену планку, я буду вашим відданим читачем!
Ще раз ДЯКУЮ ВСІМ за коментарі надіслані на мій перший пост, ведення блогу для мене діло нове ( тому дуже цікаве )я спробувала дати оцінку своїх вражень від побажань у другому дописі- читайте , насолоджуйтесь фото !!!!!
Дописати коментар